: :
ПОШУК
: :
Смерть Катерини Гандзюк: наслідки для розслідування і реакції
Катерина Гандзюк померла 4 листопада у київській лікарні

Херсонська активістка, виконувачка обов’язків керуючого справами Херсонської міської ради Катерина Гандзюк померла у неділю, 4 листопада, у київській лікарні. Лікарі понад три місяці боролися за життя жінки, яку 31 липня облили сірчаною кислотою у Херсоні біля її будинку. У результаті нападу Гандзюк отримала опіки понад 30 відсотків тіла - кислота потрапила в око, на обличчя, волосяну частину голови, спину, руку.

Розслідування і підозрювані

Спершу злочин у кримінальному провадженні було кваліфіковано як "хуліганство", потім правоохоронці перекваліфікували його як нанесення тяжких тілесних ушкоджень, а після підтвердження того, що Гандзюк облили концентрованою сірчаною кислотою, кваліфікація була змінена на "замах на вбивство з особливою жорстокістю". Після смерті жінки 4 листопада у Національній поліції України повідомили, що слідчі змінили кваліфікацію нападу на Гандзюк. Тепер він кваліфікується як "умисне вбивство, вчинене групою осіб, з корисливих спонукань, з особливою жорстокістю, на замовлення".

За підозрою в організації та скоєнні нападу на Гандзюк правоохоронці затримали п'ятьох осіб. Двох взято під варту, ще трьом суд обрав запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. 4 листопада перший заступник голови Національної поліції України В'ячеслав Аброськін запевнив, що замовник злочину "обов'язково буде встановлений і затриманий". У той же день народний депутат Верховної Ради України Антон Геращенко, який вважається близьким до міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, повідомив, що четверо виконавців і співучасників нападу на Гандзюк дали вичерпні свідчення на організатора - колишнього учасника антитерористичної операції (АТО) Сергія Торбіна, який перебуває у СІЗО з серпня. Геращенко запевнив, що якщо Торбін не розкриє ім’я замовника злочину, то він проведе решту життя за гратами.

У понеділок, 5 листопада, у Нацполіції повідомили про те, що виконали всі необхідні слідчі дії у справі про напад на активістку. Генпрокурор Юрій Луценко напередодні повідомив, що під час слідства було проведено 367 допитів, 21 експертиза, перевірки на детекторі брехні й інші процесуальні дії. У Нацполіції також заявили, що кримінальне провадження з ініціативи Генеральної прокуратури було передано Головного слідчому управлінню Служби безпеки України (СБУ).

"Називала речі своїми іменами"

Катерина Гандзюк була відомою у Херсоні своєю проукраїнською позицією громадська діячка і волонтерка. Була депутаткою двох скликань міськради. На момент скоєння нападу на неї Гандзюк виконувала обов’язки керуючого справами Херсонської міської ради. За словами мера міста Володимира Миколаєнка, Гандзюк мала принципову позицію і завжди називала речі своїми іменами, зокрема щодо подій так званої "російської весни" на півдні України у 2014 році.

26 вересня Гандзюк з лікарняного ліжка записала відеозвернення до громадськості та української влади, в якому заявила, що не знає імені замовника цього замаху. "Я знаю, що виглядаю зараз погано. Але, принаймні, мене лікують. Мене лікують добре українські лікарі. І я точно знаю, що виглядаю зараз набагато краще, ніж виглядають в Україні справедливість і правосуддя. Тому що їх сьогодні не лікує ніхто", - сказала Гандзюк.

Вона наголосила, що її прізвище стоїть у списку з багатьма іншими постраждалими від нападів в Україні. "За останній рік в Україні сталося 40 нападів на громадських активістів. Замовники жодного з них не були названі", - наголосила Гандзюк. При цьому вона висловила впевненість у тому, що "всіх винних буде знайдено, покарано й засуджено".

Журналісти і знайомі Катерини Гандзюк переконані, що напад був пов'язаний з її публічною діяльністю і боротьбою проти проросійських сил в регіоні та корумпованих політиків і представників силових структур. У Гандзюк вже були конфлікти з місцевими правоохоронними органами та деякими державними службовцями.

Херсонський журналіст Сергій Нікітенко, який товаришував з Гандзюк і першим повідомив у соцмережах про напад на неї, вважає, що злочин може бути як особистою помстою з боку тих, кого критикувала Гандзюк, так і частиною масштабного процесу. На думку Нікітенка, це дуже схоже на сплановану акцію залякування і є продовженням нападів на активістів, які стались раніше у Миколаєві, Одесі та Харкові. На самого Сергія Нікітенка теж вчинили напад у червні цього року.

У Гандзюк був конфлікт з начальником управління захисту економіки в Херсонській області департаменту захисту економіки Національної поліції України Артемом Антощуком. Вона звинуватила його в корупції. Антощук подав позов проти Гандзюк про захист честі і гідності. Суд лише частково задовольнив його вимоги. У квітні цього року Катерина Гандзюк також заявляла, що майже 200 "журналістів" з фейковими посвідченнями отримали в обласній поліції дозволи на травматичну і газову зброю у 2014-2018 роках.

Реакції на смерть Гандзюк

Після звістки про смерть Гандзюк для вшанування пам’яті про неї ввечері у неділю під будівлею міністерства внутрішніх справ України в Києві зібралося близько 400 осіб. Присутні вимагали від влади розслідування нападу на активістку і покарання виконавців і реальних замовників цього злочину. Аналогічні акції відбулися також в інших містах України.

Відреагували на смерть Гандзюк також у Сполучених Штатах Америки, Євросоюзі та низці європейських держав. Зокрема, посол США в Україні Марі Йованович від імені американського уряду закликала українську владу "притягти злочинців до відповідальності, включаючи замовників". Єврокомісар з питань європейської політики сусідства і розширення Йоганнес Ган наголосив на необхідності притягнення до суду причетних до нападу на Гандзюк. "Напади на громадських активістів неприйнятні", - зауважив єврокомісар. З вимогою знайти та притягнути до відповідальності винних у загибелі Гандзюк виступили також у посольствах Великобританії, Франції та Канади.

Українські політики та керівники держави також виступили із заявами після смерті Катерини Гандзюк. Президент країни Петро Порошенко звернувся до українських правоохоронців із закликом "зробити все можливе для того, щоб було знайдено вбивць, щоб вбивці були покарані". Про необхідність покарати винних заявив також український прем’єр Володимир Гройсман та спікер Верховної Ради Андрій Парубій. А лідерка фракції "Батьківщина" Юлія Тимошенко назвала загибель активістки "вироком системі з усіма її "реформами".

05.11.2018 | 13:03