: :
ПОШУК
: :
ПАРЄ готується зняти санкції з Росії
Засідання ПАРЄ у Старсбурзі

Резолюція Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) з назвою "Удосконалення процесу ухвалення рішень Парламентською асамблеєю щодо повноважень і голосування", що розглядатиметься у Страсбурзі у вівторок, 9 жовтня, обіцяє стати сенсацією нинішньої сесії ПАРЄ. Адже, незважаючи на технічний характер цього документа, його винесенню на порядок денний ПАРЄ передувала трирічна історія політичних інтриг, гучних скандалів і закулісних переговорів. І якщо депутати підтримають цю резолюцію, то вже наступна січнева сесія ПАРЄ відбудеться за повноправної участі в ній делегації Державної думи РФ. Хоча в тексті слово "Росія" взагалі не згадується, справжня суть резолюції ні для кого не є секретом.

Російський файл

Історія з санкціями щодо російської делегації в ПАРЄ бере свій початок від квітневої резолюції 2014 року, ухваленої після незаконної анексії Криму Росією, що рекомендувала позбавити права голосу депутатів Державної думи. Після цієї резолюції санкції кілька разів продовжувалися: до вимог асамблеї припинити анексію додалися заклики до Москви зупинити військову агресію на Донбасі і звільнити українських політичних в'язнів. Однак жодного пункту прийнятих ПАРЄ резолюцій Кремль не виконав, і на знак протесту проти рішень асамблеї делегація Держдуми РФ з 2016 року не бере участі в сесіях ПАРЄ.

У Москві розуміють, що уникнути нової хвилі санкцій, не виконавши вимог ПАРЄ, російській делегації не вдасться. Оскільки на кожній січневій сесії національні делегації проходять процедуру підтвердження повноважень, які можуть бути оскаржені на підставі серйозних порушень країною-членом РЄ принципів організації.
Правило тридцяти

Зараз ця процедура функціонує таким чином. Під час відкриття асамблеї президент ПАРЄ ставить на голосування питання про підтвердження повноважень усіх делегацій. Якщо в цей момент хтось із присутніх оскаржує права будь-якої з них і його підтримують 30 депутатів від п'яти країн, запускається механізм підготовки доповіді від імені моніторингового комітету.

Доповідач, вивчивши підстави, за якими деякі члени асамблеї сумніваються у праві делегації брати участь в роботі ПАРЄ, готує текст резолюції, в якій пропонує або підтвердити повноваження, або не підтвердити, або підтвердити з обмеженнями. Резолюція виноситься на голосування асамблеї і ухвалюється простою більшістю.

Зручні нововведення

Такий механізм запровадження санкцій не залишав російській делегації жодних шансів на повернення в асамблею. Внесення змін до цього механізму і стало предметом резолюції, яку 9 жовтня у сесійній залі представить бельгійська депутатка від Партії соціалістів Петра де Суттер. Резолюція пропонує збільшити кількість депутатів, необхідну для ініціювання перегляду повноважень делегації, до 1/6 від присутніх в залі. А для ухвалення самої резолюції про повноваження - до двох третин.

Крім того, у проекті резолюції передбачається, що навіть якщо делегація буде позбавлена будь-яких прав у асамблеї, вона все одно зможе брати участь у голосуванні під час виборів суддів Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), комісара РЄ з прав людини та генерального секретаря РЄ.

Секрети політичної кухні

Ідея змінити правила "під Росію" лунала у ПАРЄ з 2016 року. Вперше її винесли на обговорення політичних груп асамблеї з подачі іспанського депутата Педро Аграмунта, який тоді саме обійняв посаду президента ПАРЄ. Він належав до прихильників діалогу з Росією і виступав за ідею безумовного повернення в ПАРЄ російської делегації. Однак два роки тому представники майже всіх депутатських груп, навіть незважаючи на те, що багато хто з них симпатизував Росії, з обуренням заявили, що регламент - річ серйозна, і міняти його на догоду одній країні ніхто не буде.

А потім стався гучний скандал з відвідинами Аграмунтом з депутатами Держдуми РФ на літаку міністерства оборони Росії Сирії, де він зустрічався з президентом Сирії Башаром Асадом. Щоб достроково звільнити Аграмунта з посади президента за неналежну поведінку, ПАРЄ довелося вводити в регламент нову статтю. Це підвело депутатів асамблеї до думки, що регламент - недосконалий і його потрібно міняти.
Після відставки Педро Аграмунта новий президент ПАРЄ італієць-соціаліст Мікеле Ніколетті почав активно заявляти про те, що всі країни-члени РЄ мають право на повноцінну участь в роботі організації. І оскільки Росія повноправно працює в Комітеті міністрів РЄ, вона також має бути присутня і в ПАРЄ. Відповідну резолюцію про "гармонізацію правил, що регулюють участь і представництво держав-членів в обох статутних органах РЄ" асамблея ухвалила у жовтні минулого року.

Фінансовий шантаж

Тим часом у спілкуванні з Радою Європи Москва перейшла на більш жорстку мову. І в 2017 році не доплатила до бюджету організації дві третини від суми свого внеску, який становить 33 мільйони євро. Російська влада заявила про те, що заплатить тільки тоді, коли делегація РФ повернеться в ПАРЄ.

Фінансовий аргумент Москви справив враження на генерального секретаря РЄ Торбйорна Ягланда, який визнав, що без частини російського внеску організації доведеться нелегко. Він закликав ПАРЄ до діалогу з Росією, щоб не допустити її виключення з лав організації і не позбавляти росіян захисту ЄСПЛ.

Складно сказати, яка саме з цих подій зіграла вирішальну роль у цій історії, але її фіналом стане голосування 9 жовтня, результати якого, втім, важко передбачити.

Назріває новий конфлікт

Москва не висловлює задоволення з приводу можливого повернення російської делегації в ПАРЄ. "У нас дозріває внутрішнє рішення вийти з Ради Європи. Я вам кажу це щиро", - заявила спікерка Ради Федерації РФ Валентина Матвієнко у день, коли був опублікований проект резолюції про зміни регламенту. Більшість експертів вважають цей маневр нагнітанням ситуації перед голосуванням, щоб вплинути на його результати.
Щодо реакції України, то Верховна Рада минулого тижня ухвалила постанову, в якій ідеться, що Київ перегляне свою співпрацю з Асамблеєю, "якщо спроба зняти санкції з делегації Росії в ПАРЄ" виявиться вдалою, оскільки вважає її політично вмотивованою.

08.10.2018 | 09:54