: :
ПОШУК
: :
Як німецьке GIZ допомагатиме українським виробникам з енергоефективністю

За оцінками фахівців Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ), українські виробничі компанії мають потенціал для значно ефективнішого використання енергоресурсів у своїй роботі. Споживання енергії, особливо у випадку малих та середніх підприємств, можна скоротити на частку від 30 до 50 відсотків. Таких висновків німецькі спеціалісти дійшли під час підготовки спільного із українським міністерством економічного розвитку та торгівлі проекту з енергоефективності для українського бізнесу.

Спеціаліст з програм європейської інтеграції київського аналітичного центру у сфері енергетики DiXi Group Денис Назаренко вважає оцінки німецьких фахівців цілком реалістичними. За його словами, роки відносно дешевих енергоносіїв, низький рівень конкуренції та вимог до продукції з точки зору сталості виробництва при експорті на російський ринок не сильно стимулювали українських підприємців до енергоефективності. До того ж, відсутність відповідного законодавства, ризик "рейдерських" нападів не сприяли інвестиціям в енергетично ефективне обладнання та скорочення споживання, зазначає Назаренко.

Сьогодні ж ситуація вимагає змін. Експерт коаліції "Енергетичні реформи" Андрій Перевертаєв додає, що вже незабаром українські підприємці будуть просто вимушені вкладати кошти в енергоефективність, адже із майбутнім запуском ринку газу та електроенергії та очікуваним підвищенням цін на "блакитне паливо" та електрику бізнесу не залишається нічого іншого, ніж підвищувати ефективність своєї роботи. "Вже відомі приклади, коли приватний бізнес вдавався до таких заходів, показали великий ефект від них. Тому, коли йдеться про енергомісткі галузі, особливо, коли у них є конкуренція, робота над енергоефективністю може принести значні результати", - запевняє Перевертаєв.

Допомога GIZ

І у цьому українським компаніям може допомогти сприяння, консультації та технології від німецького товариства міжнародного співробітництва GIZ. Підвищення енергоефективності вже традиційно є пріоритетним напрямком його роботи в Україні, що розпочалась ще 1993 року за дорученням уряду ФРН.

Разом із міністерством економічного розвитку і торгівлі України у 2017 році стартувала спільна робота над пілотними проектами з енергоефективності для українських підприємств. Майже до кінця червня 2018 року власники бізнесу у сфері хлібопекарської і молочної промисловості, а також машинобудування і виробництва будівельних матеріалів могли подати заявки на участь у проектах, отримавши таким чином змогу знизити енергозатрати та підвищити конкурентоспроможність власної продукції.

Близько 60 переможців конкурсу за допомоги німецьких та українських спеціалістів мали пройти послідовно три стадії: детального енергоаудиту, розробки рентабельних проектів з енергоефективності та підтримки у їхньому впровадженні. Щоправда, фінансувати останній з етапів компанії-переможці мали б з власних джерел або завдяки банківським позикам.

У вересні стало відомо, що у підсумку відбір пройшло навіть більше компаній, ніж попередньо очікувалося. Заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України Максим Нефьодов повідомив, що участь у пілотних проектах разом із GIZ візьме 66 українських компаній. У перелік увійшли такі підприємства, як "Київхліб", "Київський БКК", "Житомирський маслозавод", "Галка Лтд", "Дніпрополімермаш", "Корум Дружківський машзавод" та інші. Згідно з інформацією на сайті GIZ, проект триватиме до 2021 року.

На думку Назаренка, момент для реалізації проекту обрано надзвичайно вдало, адже разом із впровадженням норм європейського права та розширенням українського експорту до ЄС потреба українського бізнесу у технологіях енергоефективності почала зростати. "З цієї точки зору, технічна, інформаційна допомога, поширення ноу-хау та істотних здобутків у цій не новій для держав ЄС сфері, звичайно, має високу цінність саме зараз, коли попит на такі інвестиції зростає, а технічних спеціалістів із належною кваліфікацією та досвідом сильно бракує", - зазначає Назаренко.

Перший крок

Головною метою подібних проектів є не допомога конкретним підприємствам, а стимулювання усіх гравців ринку до роботи над ефективністю використання ресурсів. Тому GIZ не вкладатиме кошти безпосередньо у модернізацію підприємств, а надаватиме консультаційну технічну підтримку у реалізації проектів із оптимізації енергоспоживання, розповідає Назаренко. До того ж, додає він, компанії-учасниці будуть зобов'язані допомагати у поширенні набутих знань і технологій на спільних із міністерством та GIZ семінарах та тренінгах у рамках майбутньої інформаційної кампанії.

За словами Перевертаєва, попри багатомільярдний потенціал ринку енергоефективності в Україні, очікувати, що спільний проект матиме негайні результати, поки зарано. Аби принципово змінити ситуацію у певній галузі, за оцінками експерта, до 20 відсотків виробництва у ній має перейти на енергозберігаючі технології, а у сферах, де підприємства дотуються державою, зацікавленість у модернізації може виявитись мінімальною. Тому таким важливим, на думку Перевертаєва, є запуск ринків газу та електроенергії, які б створили системний стимул для бізнесу осучаснювати свої виробничі процеси.

Втім Назаренко впевнений - за чинних умов кращої альтернативи спільному українсько-німецькому проект - немає: у той час, як в Україні, хоч і повільно, але створюється система заохочення модернізації житлового фонду, виробнича сфера поки не отримує належної уваги законодавців. "Тому подібні проекти технічної допомоги мають особливе значення, адже це фактично єдиний наразі спосіб підштовхнути приватний сектор до оптимізації споживання ресурсів", - пояснює Назаренко.

Нагадаємо, що у квітні Україна уклала угоду з ЄС про виділення 50 мільйонів євро Фонду енергоефективності під відповідні проекти.

28.09.2018 | 05:04