: :
ПОШУК
: :
Коментар: Олегу Сенцове, живи!
Олег Сенцов

Адміністрація президента Росії Володимира Путіна отримала прохання про помилування від матері Олега Сенцова - Людмили Сенцової. Це сталося 13 липня, але лише тепер, коли стало відомо про значне погіршення здоров'я режисера, про це вирішив повідомити прес-секретар російського президента Дмитро Пєсков.

Втім, на більше його не вистачило - чиновник констатував відсутність реакції Путіна на це прохання і те, що помилування в Росії - це ціла процедура, яка вимагає "комплексу дій". Пєсков дав чітко зрозуміти: навіть у випадку смерті Сенцова розраховувати на якусь реакцію Путіна не варто. Схоже на те, що президент РФ для себе все вже вирішив.

Сюжет із смертельним фіналом для Сенцова

Голодування Олега Сенцова вчергове продемонструвало, що для теперішнього керівництва Росії людське життя не є цінністю. Український режисер, засуджений в РФ до 20 років тюрми, кинув зухвалий виклик системі, очолюваній Володимиром Путіним. Для нинішнього очільника Кремля Сенцов ніхто, в кращому випадку терорист, який за іронією долі виявився кінорежисером. Для Сенцова Путін - людина, яка відібрала в нього свободу й батьківщину - український Крим.

Протягом останніх трьох місяців ми стали свідками драми, яка розгортається. На наших очах повільно вбиває себе Олег Сенцов. Людина, на руках якої немає крові дітей Донбасу чи Сирії. Людина, яка присвятила своє життя творінню, а не руйнуванню. Людина, чиє ім'я стало символом боротьби за справедливість. Сенцов почав голодування не заради своєї свободи, а заради свободи українських політв'язнів в Росії.

Чи піде Олег до кінця? Певно, що так. Сенцов чітко усвідомлює, яким може бути фінал. І це - найстрашніше. Але ще жахливіше - бути свідком цієї трагедії і не мати можливості змінити фінал. Численні акції протесту, реакція міжнародної спільноти і зірок Голівуду на підтримку українського режисера результату поки що не дали. Крик про збереження життя Сенцова в Кремлі не чують. Точніше, не хочуть чути. Москва тримає непристойно довгу паузу. Тому співавтором трагічного фіналу разом із Олегом Сенцовим буде і Володимир Путін. Російського президента ця роль, судячи з усього, не надто й лякає.

Клоунада у відповідь на цинізм Кремля

Олег Сенцов - один із заручників тієї жорстокої і безжалісної війни, яку Росія п'ятий рік веде проти України. Сотня заручників в російських тюрмах, полонені та понівечені українські військові на Донбасі, більше десяти тисяч загиблих на сході країни. Все це - наслідки агресії Росії проти України. Смерть режисера навряд чи зупинить Москву. Але трагічний фінал, без жодного сумніву, підштовхне і Захід, і Україну більш жорстко ставитися до Росії.

Кремль сьогодні розуміє лише одну мову - мову сили. Нескінченні переговори з Москвою не приносять бажаного результату. Мінськ-1, Мінськ-2, "нормандський формат", "нормандський формат"+США, місія Курта Волкера, зустрічі з Трампом, Меркель та Макроном не діють на Володимира Путіна. Він був і залишається непохитним у своїх діях. Чому тоді Київ досі підтримує дипломатичні відносини з Москвою? Чому тоді досі не закритий кордон із країною-агресором?

Українська влада зараз, на жаль, не спроможна допомогти Сенцову. Ні президент, ні парламент, ні МЗС. Депутат президентської фракції БПП Олексій Гончаренко нещодавно запропонував обміняти себе на Олега Сенцова. Але кому потрібен цей "невловимий Джо" - депутат Верховної Ради, коли мова йде про демонстрацію Росією всьому світу своєї сили та непохитності? Навіщо виставляти на посміховисько такий варіант вирішення ситуації навколо Олега Сенцова? Цього не знає ніхто. Схоже, навіть сам Олексій Гончаренко.

За справедливість варто боротися

У трагічний фінал історії з Олегом Сенцовим вірити не хочеться. Режисер повинен творити, а не сидіти в тюрмі і тим більше - помирати в ній. Жоден диктатор, жодна система не варті того, щоб приносити у жертву своє життя. Набагато важливіше залишатися живим в боротьбі за свободу і справедливість. Хто в цьому переконає Олега, не знаю. Та й чи можна його в цьому переконати - сказати важко.

Маю велику надію, що Олег Сенцов таки отримає свободу, відновить здоров'я, зніме чимало хороших фільмів, пройде червоними доріжкахми в Каннах і Берліні, напише не одну книгу. А той, хто з демонстративною завзятістю відмовчується весь цей час в Кремлі, відповість за скоєне і в Криму, і в Донбасі, і в Сирії.

Олегу, живи! Справедливість є, за неї варто боротися, а не вмирати!

Цей коментар є особистою думкою автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції та Deutsche Welle загалом.

10.08.2018 | 11:31