: :
ПОШУК
: :
Догляд за старими і хворими у ФРН: "сіра зона" і можливості для зловживань
Медсестра з пацієнтом в інвалідному візку в одній з німецьких лікарень

Не кожен хоче на схилі років доживати свої дні у будинку для літніх людей. Чимало забезпечених німців віддають перевагу домашньому догляду, звертаючись за послугами до спеціальних агентств або ж приватно підшукують для себе доглядальницю чи доглядальника.

Та за будь-яких обставин таке працевлаштування найчастіше є лише напівлегальним - працівники числяться влаштованими на неповну ставку або ж оформлюють собі статус "самозайнятої особи", що не дуже відповідає дійсності. "Відсутні чіткі правові стандарти, стандартні договори, за якими б права німецьких клієнтів, як і агентств та самих працівників були б захищені законом. Це створює "сіру зону" між законним та незаконним", - каже Лотар Кнопп (Lothar Knopp), голова Німецько-Польського Центру публічного права та екологічної мережі (GPPLEN) - організації, створеної 2009-го року спільними зусиллями Бранденбурзького технологічного університету та Університету польського Вроцлава.

36 тисяч вакансій вже зараз

Дефіцит кадрів у сфері догляду стає дедалі серйознішою проблемою для Німеччини. Вже зараз через нестачу працівників у спеціалізованих закладах пацієнти подекуди не отримують належного догляду. Статистика вражає: 36 тисяч вакантних місць у цій сфері, з яких 15 тисяч бракує для догляду за людьми похилого віку. Проблема ускладнюється тенденцією до старіння населення у ФРН: за прогнозами, до 2060 року догляду потребуватимуть 4,5 мільйона осіб. Зараз таких 2,86 мільйона.

Німецький уряд свідомий серйозності проблеми. Міністерства охорони здоров'я, у справах сім'ї та праці у липні запустили спільний проект із термінового набору 13 тисяч працівників із догляду.

У GPPLEN цю ініціативу вітають, але сумніваються, що це вирішить проблему. "Так, усе це можна робити, але слід запитати, де ж взяти кваліфіковані кадри? Політики можуть сказати, що, мовляв, своє завдання виконали, а тепер вже сама галузь якось мусить усе організовувати, і це вже не наші проблеми", - розмірковує Кнопп і додає, що урядова ініціатива спрямована на усунення дефіциту кадрів у державних закладах, а от у сфері домашнього догляду - жодних зрушень.

А як у Польщі?

Головною проблемою для приватного догляду залишається висока ціна послуг: запровадження у 2015 році мінімального рівня заробітної плати підняло оплату таких послуг з 1600 євро до близько 2000. Однак уряд не підняв ані цільові виплати на догляд, ані запровадив податкових послаблень для тих, хто такого догляду потребує. "Політики мають нарешті розробити фінансові механізми, щоби зробити домашній догляд доступним", - каже Кнопп.

Гендиректор компанії Promedica Plus CEO Даніель Габеркорн (Daniel Haberkorn) розповідає, що домашній догляд зараз отримують у ФРН близько 300 тисяч осіб. Чимало із доглядальників та доглядальниць походять зі Східної Європи. Для них це непоганий заробіток - у середньому 1500 євро на місяць. У Польщі, для прикладу, середня зарплата становить близько 1000 євро.

Габеркорн визнає, що запрошення польських працівників до Німеччини означатиме дефіцит кадрів у самій Польщі. З іншого боку, голова польського філіалу компанії Роберт Шимчак каже, що пенсії у Польщі є настільки низькими, що тамтешні пенсіонери і без того неспроможні платити за такі послуги. А якоїсь системи соціального страхування для цієї сфери досі не розроблено. "Цілком звичним є те, що ви поєднуєте своє приватне життя і роботу із доглядом за своїми бабусею чи дідусем", - пояснює Шимчак і додає, що у Польщі ця тема досі не стала предметом політичних та суспільних дебатів.

Поле для зловживань

Заради справедливості слід сказати, що у звіті польського уряду від 2014 року міститься прогноз, за яким наступними роками Польщу може спіткати аналогічна проблема дефіциту персоналу для догляду на тлі старіння населення.

У Німеччині ці прогнози - уже реальність і настільки сувора, що канцлерка Анґела Меркель (Angela Merkel) минулого місяця сама відвідала будинок для людей похилого віку у Падерборні, аби на власні очі оцінити ситуацію. Роками за цією сферою закріплявся непривабливий імідж: понаднормові години праці, а оплата недостатньо висока. Набору нових кадрів така репутація явно не сприяє.

Згідно з даними Федерального статистичного бюро, доглядальники на повній ставці із досвідом роботи у три роки і більше отримують 18 євро на годину брутто. Тобто менше, ніж в інших галузях, де оплата у середньому становить 22 євро на годину. У розмові з DW речник міністерства охорони здоров'я ФРН сказав, що залучення іноземної робочої сили "лише один із багатьох елементів" у загальному плані уряду побороти дефіцит кадрів у цій сфері. Зокрема, на міжвідомчому рівні обговорюється пришвидшення процесу оброблення іноземних документів із підтвердження кваліфікації та видачі дозволів на проживання.

Поки ж непрозора ситуація на ринку залишає чимало можливостей для зловживань. Достатньо згадати нашумілу історію із "російською мафією", яка багато років "доїла" німецькі компанії медичного страхування на мільярди євро.

До слова, лише близько 20 зі 103 агентств, що спеціалізуються на наданні послуг у цій сфері, погодилися взяти участь в опитуванні GPPLEN.

10.08.2018 | 10:42