: :
ПОШУК
: :
Заступник бізнес-омбудсмена Ярослав Грегірчак: Ситуація на митниці стимулює корупцію
Одеський порт

Митниця в Україні є однією з найпроблемніших структур для бізнесу. Заявляти відкрито про корупцію на митних пунктах пропуску компанії не наважуються, однак скарги на неправомірні дії митників регулярно надходять до Ради бізнес-омбудсмена. Це незалежна інституція, яку створили уряд України, Європейський банк реконструкції і розвитку, Організація економічного співробітництва та розвитку та незалежні бізнес-асоціації. "Головним захисником бізнесу" від неправомірних дій органів влади є колишній міністр фінансів Литви та єврокомісар з питань бюджету Альгірдас Шемета. Рада бізнес-омбудсмена працює в Україні вже три роки і нині вперше підготувала системний звіт про актуальні проблеми бізнесу в митній сфері. Через що на митників скаржаться підприємці і що робить Рада, аби зарадити цьому? Про це DW поспілкувалась із заступником бізнес-омбудсмена Ярославом Грегірчаком, який готував цей звіт.

DW: Пане Грегірчак, передусім, скажіть, як часто бізнес пише до вас скарги про корупцію на митниці? Адже неофіційно, "off the record", підприємці про це говорять.

Ярослав Грегірчак: З травня 2015 року, коли Рада бізнес-омбудсмена почала працювати, ми загалом отримали майже 4,3 тисячі скарг від підприємців. З них скарг з митної тематики на кінець липня цього року було 153. Лише за останній місяць надійшло три скарги. Ми проаналізували типологію цих скарг, і звинувачень в корупції, як таких, там немає. Хоча не можна виключати, що внутрішньою причиною звернення до нас через недобросовісну поведінку митників в деяких випадках могла бути кримінальна, корупційна складова. Але підприємці розуміють, що ми не наділені владними повноваженнями і, отримавши фактаж про корупційний злочин, єдине, що ми можемо зробити - передати цю інформацію органу досудового розслідування, аби він відкрив кримінальне провадження. Але поки такого не було. Як правило підприємці звертаються зі скаргами, що митники реалізують свою дискрецію у не зовсім справедливий, передбачуваний, прозорий і чесний спосіб. Це підтверджується непоодинокими рішеннями судів, які приймаються на користь бізнесу.

Які митниці з точки зору бізнесу є найбільш проблематичними?

Найбільше скарг надійшло на дії та бездіяльність Київської митниці ДФС (Державної фіскальної служби - Ред.). Це аж 36 скарг. Також "лідирують" дніпропетровська та одеська митниці - по 17 та 13 скарг відповідно. До того ж, певна кількість скарг була подана на львівську, волинську та сумську митниці.

Якщо не на корупцію, то на що тоді найбільше скаржиться бізнес у роботі українських митників?

Ми виділи шість основних проблемних сфер, з якими бізнес стикається в митній сфері. Передусім, це проблема визначення митної вартості. Коли компанія має іншу точку зору про митну вартість товару, який імпортується через кордон. При цьому характерними є зловживання митних органів з безпідставного витребування документів. Бізнесу не зовсім зрозуміло буває, як митники застосовують другорядні методи визначення митної вартості, і часто-густо підприємці не розуміють логіку, за якою взагалі нараховуються суми митних платежів. Друга проблема - повернення надмірно сплачених платежів. Часто бізнесу простіше погодитись з позицією митників і сплатити те, що вимагає митниця прямо на кордоні, для того, щоб відпустити товар у вільний обіг, а вже потім компанія йде до суду, виграє його, суд скасовує коригування митної вартості, але при цьому можуть бути труднощі з виконанням рішення суду про скасування рішення про корегування митної вартості так, щоб митниця таки скасувала висновок, звернулась до казначейства і надмірно сплачені гроші були повернуті компанії.

Також проблематичною є довільна класифікація товарів. Тут є розбіжності не тільки у митниці з декларантами, а між рішеннями, які той самий митний орган ухвалював щодо абсолютно аналогічного товару. Або щодо якого існують рішення, ухвалені на етапі адміністративного чи судового оскарження. Практика класифікації товару в українських митників є абсолютно непослідовною. Окрім цього, адміністративна відповідальність за порушення митних правил є предметом критики бізнесу, насамперед через те, що суворість відповідальності не є співмірною тяжкості порушень. Також компанії скаржаться на недостатність захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон.

Крізь усі ці питання червоною ниткою проходить така проблема, як втручання правоохоронних органів в процедуру митного огляду. Правоохоронцям, зокрема СБУ та Нацполіції, надано право ініціювати широкий спектр дій з доступом до товарів декларантів, перевантаження, розпакування тощо. Але ж у Митному кодексі України є норма, що втручання правоохоронців у процедуру митного органу прямо заборонена.

Але ж це так часто практикується в Україні, коли правоохоронці втручаються у цей процес. Як таке можливо?

Так, правоохоронці можуть звертатися до митників з листами, де просять їх провести певні дії або утриматися від цього, призупинити розмитнення, наприклад. Проблема в тому, що митники сприймають такі листи-клопотання від правоохоронців як обов'язкові до виконання. І через це митний догляд подекуди затримується на доволі значний проміжок часу, особливо це проблематично з товарами, які швидко псуються.

Зважаючи на ці проблеми, які ви описали, чи не легше підприємцям дати митникам хабаря, використати якусь корупційну схему, аби спростити ввезення товару і не мати головного болю з митницею?

З моєї точки зору, такий стан речей, вочевидь, стимулює застосовувати нелегальні корупційні важелі, аби швидше вирішити питання на митниці. Чи підштовхують перелічені проблеми до корупції? Думаю, що так.

То що з цим робити?

У звіті ми підготували органам влади, насамперед мінфіну і Державній фіскальній службі, відповідні системні рекомендації для того, щоб прибрати існуючі передумови для корупції і зловживань з боку митників.

А ви видаєте митникам індивідуальні рекомендації під час розслідування справ? І чи їх хоч хтось дотримується?

Так, звичайно. На кінець 2-го кварталу цього року ми видали загалом 1885 індивідуальних рекомендацій. З них 93 відсотки, уявіть собі, було виконано. А що стосується митної тематики, то ми видали 77 рекомендацій - з них 99 відсотків було виконано.

08.08.2018 | 09:28