: :
ПОШУК
: :
"Північний потік-2" і Дамоклів меч санкцій від Трампа
Дональд Трамп під час саміту НАТО у Брюсселі, 11 липня 2018 року

Запланований до побудови газопровід "Північний потік-2" довжиною у понад 1200 кілометрів буде прокладено по дну Балтійського моря паралельно газопроводу "Північний потік", що запрацював у 2011 році. Він братиме свій початок у російській Нарвській затоці та закінчуватиметься у німецькій громаді Лубмін поблизу міста Грайфсвальд (федеральна земля Мекленбург - Передня Померанія). Проект фінансуватиметься приватними компаніями, його вартість має скласти близько десяти мільярдів євро. Половину витрат на його будівництво візьмуть на себе європейські концерни - німецькі BASF-Wintershall та Uniper, французький Engie, австрійський OMV та британсько-нідерландський концерн Shell. Решту витрат покриє російська енергетична корпорація "Газпром", понад 50 відсотків акцій якої контролюється державою.

Під час саміту НАТО цього тижня у Брюсселі канцлерка Німеччини Анґела Меркель (Angela Merkel) стримано відкинула закиди президента США Дональда Трампа стосовно будівництва "Північного потоку-2". Німеччина здатна ухвалювати "самостійні рішення", заявила вона. Утім, жорстка критика на адресу проекту лунає не лише з вуст Трампа. Вимогу припинити будівництво газогону ставлять також у Європарламенті, оскільки, стверджують там, в іншому разі Євросоюз стане занадто залежним від одного постачальника газу - Росії та її непердбачуваного керівництва. Європейська Комісія намагається унеможливити у майбутньому ймовірність втручання у роботу газопроводу, утім, поки що ці спроби є безуспішними, як у політичній, так і у правовій площині.

Загроза санкцій з боку США

Поки у ЄС триває суперечка між прибічниками та противниками енергетичної співпраці з РФ, з боку США "Північному потоку-2" надходить справжня загроза. З серпня 2017 року у США набув чинності закон "Про протидію противникам Америки за допомогою санкцій" (Countering America's Adversaries Through Sanctions Act, CAATSA). Згідно з цим документом, американські санкції загрожують усім компаніям, які ведуть бізнес з опонентами США, до переліку яких входить також і Росія. Окремий, 232-й розділ закону стосується газопроводів. З того часу Дамоклів меч американських санкцій висить над "Північним потоком-2".

Державний департамент США тим часом роз'яснив закон про санкції: "Домовленості щодо інвестицій та фінансування, які були досягнуті до 2 серпня 2017 року", не мають підпадати під загрозу застосування санкцій. Речник компанії Nord Stream 2 AG, яка опікується проектуванням "Північного потоку-2", з оптимізмом коментує цю заяву Вашингтона. "Уряд США встановив такі принципи, згідно з якими на даний момент наш проект не повинен потрапити під можливі санкції", - заявив у коментарі DW речник компанії Єнс Мюллер (Jens M?ller). У міністерстві економіки ФРН залишаються стриманими у питанні інтерпретації директив уряду США в рамках закону про санкції. "На даний момент ми намагаємось отримати детальнішу інформацію", - зауважила речниця міністерства у відповідь на запит.

Інтереси США в енергетиці

Нині під час саміту НАТО у тему включився президент США Дональд Трамп. Не вперше він поєднав свою критику на адресу "Північного потоку-2" із питанням оборонних витрат Німеччини. Ще минулого тижня, під час виступу у штаті Монтана, говорячи про проект газогону, Трамп наголосив: "Вони (європейці - Ред.) хочуть бути захищеними від Росії - тим не менш, вони платять Росії мільярди доларів. А ми є тими ідіотами, які усе це оплачують". Трамп регулярно критикує низький рівень оборонних витрат європейських союзників США, насамперед Німеччини, вимагає його підвищити та вважає, що Америка несправедливо покриває власним коштом оборонні потреби європейських держав.

У цій складній ситуації опинився тепер німецько-російський проект "Північний потік-2". При цьому, на думку оглядачів ринку та політиків, США переслідують власні широкі економічні інтереси. Американська енергетична індустрія прагне вийти зі своїм скрапленим газом (LNG) на європейський ринок. "Чи хочемо ми на догоду США отримати занадто дорогий газ? Чи ми хочемо стабільне постачання за розумну ціну? Ось про що йде мова, і це питання є суто економічним", - заявив у грудні минулого року головний німецький лобіст "Північного потоку - 2", колишній канцлер ФРН Ґергард Шредер (Gerhard Schr?der).

Уряд ФРН прагне зменшити збитки

Шредер очолює раду директорів компанії Nord Stream AG. Однак, для таких представників Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН), як Шредер, співпраця між ФРН з РФ в енергетичному секторі пов'язана з масштабними планами нової східної політики. Однопартієць та друг Шредера Бернд Вестфаль (Bernd Westphal), який є депутатом Бундестагу та експертом у галузі енергетики, наголошує, що скраплений газ "не є конкурентоспроможним на європейському ринку та з точки зору екології не має переваги перед російським газом". І така оцінка переважно може бути підтримана у Німеччині.

Проте у Східній Європі, насамперед у Польщі та трьох країнах Балтії, політики та експерти вказують також на геополітичний та стратегічний аспект проблеми: завдяки "Північному потоку-2" Росія зможе припинити транзит газу територією України. Дотепер Україна залишалась найважливішою країною для транзиту російського газу до Західної Європи. Цій країні, яка стала жертвою російської агресії на Донбасі та анексії Криму, загрожує поглиблення дестабілізації у тому разі, якщо вона залишиться без надходжень від транзиту газу.

Принаймні цієї небезпеки німецький уряд прагне уникнути: у середині наступного тижня у Берліні відбудеться зустріч між представниками України, Росії та Єврокомісії. Вони мають обговорити питання про те, яку роль у майбутньому відіграватиме українська газотранспортна система, після побудови "Північного потоку-2" - попри спротив з боку Брюсселя, загрозу американських санкцій та усіх випадів з боку глави Білого дому.

12.07.2018 | 14:05