: :
ПОШУК
: :
Скандал у МЗС України: дипломату закидають антисемітизм

Цього тижня в міністерстві закордонних справ України (МЗС) спалахнув гучний скандал навколо дописів у соціальній мережі Facebook одного з українських дипломатів. В інтернет потрапило відео, на якому демонструвалися скріншоти зі сторінки у Facebook українського консула у Гамбурзі Василя Марущинця з антисемітськими висловлюваннями. Повний доступ до цієї сторінка був відкритий для перегляду лише друзям Марущинця. Інший користувач Facebook опублікував фото, на якому Марущинець нібито святкує своє 60-річчя і демонструє торт із написом "Mein Kampf".

Клімкін: відкрито дисциплінарне провадження

Керівництво МЗС відреагувало оперативно. Глава українського зовнішньополітичного відомства Павло Клімікн повідомив, що проти Василя Марущинця вже відкрито дисциплінарне провадження і на час внутрішньої перевірки його відкликано з Гамбурга до Києва, щоб він "сам пояснив, що хотів сказати своїми публікаціями". "Але якщо всі факти підтвердяться, то, звичайно, в МЗС шансів у таких людей немає", - цитує Клімкіна інформаційне агентство Інтефакс-Україна. Раніше в соціальній мережі Twitter український міністр написав, що антисемітам та тим, хто розпалює міжнаціональну ворожнечу, не може бути місця ні в цивілізованому суспільстві, ні в МЗС.

Деталей про професійний шлях Марущинця МЗС не розголошує. Тим часом різка критика на адресу Марущинця пролунала з боку постійного представника України при ООН Володимира Єльченка. Він не став приховувати своїх емоцій. "Кваліфікація - нуль, ще в 2004 році мав бути звільнений, бо не пройшов атестацію, але заховався за Майдан - невже ж упродовж майже 14 років ніхто цього не помітив та ще й відправили до Гамбурга?", - обурюється Єльченко у соціальній мережі Twitter.

DW звернулось до Марущинця з проханням прокоментувати ситуацію, що склалась навколо його особи. Однак відповіді на момент публікації статті так і не надійшло.

Кадрова політика МЗС

Кадрова політика МЗС, особливо на посади в закордонні представництва України, традиційно була терра інкогніта для решти громадськості, бо, попри офіційні вимоги щодо високого рівня знання двох іноземних мов і низки професійних якостей, до українських посольств нерідко потрапляли далеко не найкращі дипломати, розповів у коментарі DW старший аналітик Групи Geostrategy Сергій Даниленко. "Більше того, у МЗС часто намагалися "зам'яти" якісь серйозні інциденти, у які такі дипломати потрапляли: тихцем звільнити чи перевести на іншу посаду", - стверджує експерт.

Хоча, веде далі Даниленко, з прийняттям Закону про державну службу ситуація поволі почала змінюватися на краще, оскільки обманути відкриті конкурси та відносно прозору конкуренцію стало складніше.

Щоб мати кращі кадри, потрібен новий закон

Незалежні експерти та дипломати вважають, що ефективному функціонуванню системи МЗС в Україні відчутно шкодить відсутність нового Закону про дипломатичну службу. Нині ця система продовжує жити за законом 2001 року, хоча відповідний законопроект уже ухвалено в другому читанні.

"Відсутність нового закону про дипслужбу, безперечно, негативно впливає на кадрову політику МЗС", - переконана голова комітету Верховної Ради у закордонних справах Ганна Гопко. Вона нагадала, що новий законопроект передбачає можливість звільнення чиновника із системи МЗС за одноразове грубе порушення, яке завдало шкоди іміджу України чи розвиткові відносин з іноземною державою. "Крім того, якби новий закон набув чинності, це дозволило б легше позбавитися того кадрового баласту, який накопичувався у МЗС десятиліттями", - наголосила Гопко у коментарі DW.

Верховна Рада ухвалила цей законопроект у другому читанні у квітні цього року, проте 4 травня президент Петро Порошенко його ветував і повернув назад до парламенту.

15.05.2018 | 15:37