: :
ПОШУК
: :
Коментар: Кому потрібен удар США по Сирії?
Пуск американської ракети "Томагавк"

Війна - це продовження політики іншими засобами, зазначив свого часу німецький стратег Карл фон Клаузевіц. Імовірно, він мав на увазі зовнішню політику. Але для Дональда Трампа, вочевидь, війна є продовженням внутрішньої політики іншими засобами. Що більше Трамп опиняється під тиском, що ближче до нього підбирається розслідування спецпрокурора Роберта Мюллера, то більш непередбачуваними і небезпечними стають дії Трампа.

У сирійському питанні досі жодної стратегії

У будь-якому разі про населення Сирії, коли анонсуються ракетні удари, точно не йдеться. Якщо би йшлося про сирійців, то мала би бути якась зрозуміла стратегія щодо майбутнього Сирії. А такої у Вашингтоні не видно. Не минуло і тижня, як Вашингтон раптом заявив про можливе виведення сил із Сирії, тепер Трамп вже анонсує важкий удар по позиціях сирійського режиму і заодно погрожує союзникам Асада росіянам, назвавши при цьому самого сирійського диктатора "твариною".

Що би хто не думав про президентів Росії та Сирії - без них, тим більше проти них, цю війну і це страждання не зупинити. Анонсований через твітер новий виток ескалації у цій ситуації - черговий етап зовнішньополітичної деградації, який свідчить про те, наскільки далекий Дональд Трамп від звичаїв міжнародної дипломатії.

Своїм твітом верховний головнокомандувач США відреагував на російське попередження: якщо буде удар по російських цілях, то буде знищено не лише самі ракети, але і платформи, з яких їх буде запущено. Але ця неприхована погроза виходила не прямо з Кремля, але від російського посла у Лівані - формально не рівень Трампа. Та й Росія напевно не зацікавлена у конфронтації з США. Вже ніхто й не згадує про те, що російські і американські ВПС скоординовано діяли у боротьбі з "Ісламською державою", яку остаточно ще досі не переможено.

Заради дешевого піару Трамп гучними заявами підливає олії у вогонь і без того палаючої Сирії. Принаймні деякі американські сенатори прямо ставлять запитання про сенс ударів по Сирії. Тим часом у Білому домі у понеділок розпочав роботу ще один "яструб вищого польоту" - радник з питань безпеки Джон Болтон. Уже багато років Болтон агітує за війну з Іраном. Рішення про військову операцію в Іраку, попри жахливі наслідки, він і сьогодні вважає правильним.

Хто ще може заперечити Трампу?

Новопризначений державний секретар Майк Помпео на чолі ЦРУ зміцнив за собою репутацію прибічника жорсткої лінії. Якщо хтось і може заперечити Дональду Трампу, то це хіба що міністр оборони Джеймс Меттіс. Він знає, що таке війна. До речі, буквально два місяці тому Меттіс заявив, що досі не бачив справжніх доказів того, що хімічна атака у Хан Шейхуні була здійснена силами Асада. Хоча тоді і було набагато більше часу для того, аби перевірити закиди, ніж є зараз. Натомість тепер маємо пряму загрозу конфронтації з Росією та Іраном на підставі, перш за все, відео на Youtube.

Як не дивно, на міжнародній арені до зваженості закликає лише генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш. Європейські союзники і партнери по НАТО дотепер обережні з критикою або ж навіть готові приєднатися до ударів, як от Франція або Великобританія. При цьому саме Європа першою відчує на собі наслідки чергової ескалації у Сирії, хоча б через географічну близькість. І наслідками цієї ескалації будуть не лише нові біженці.

12.04.2018 | 16:09