: :
ПОШУК
: :
Боротьба проти корупції у Франції: моральність політиків хочуть закріпити законом
Президент Франції Еммануель Макрон хоче закріпити мораль у політиці законом

Якою буде розстановка сил у Національних зборах Франції, остаточно стане відомо під час другого туру парламентських виборів 18 червня. Однак уже після першого туру стало зрозуміло: саме новачки в політиці формуватимуть імідж французького парламенту. Серед депутатів партії нового президента Еммануеля Макрона "Республіка на марші!", яка впевнено перемогла у першому турі виборів, порівняно мало професійних політиків, натомість чимало політичних аматорів. Вони не лише значно омолодять Національні збори, а й привнесуть у політику новий імпульс. Утім, для Еммануеля Макрона не достатньо лише такого оновлення на рівні кадрів - він хоче загнати усіх депутатів у значно вужчі рамки й тим самим привнести більше порядності у французьку політику. Під час перевиборної кампанії Макрон обіцяв, що ініціюватиме закон щодо "моралізації" громадського життя. Із цього проекту уряд і починає свою політичну роботу. "Перш за все, є відчуття того, що певний політичний клас зловживає наявними привілеями", - стверджує заступник директора Німецько-французького інституту Штефан Зайдендорф (Stefan Seidendorf).

Дві традиційні політичні сили у Франції - соціалістів та консерваторів - багато французів вважають корумпованими. Під час президентської кампанії це питання було вирішальним. Після того, як у ЗМІ з'явилась інформація, що члени родини кандидата у президенти Франції від консерваторів Франсуа Фійона, імовірно, були працевлаштовані за державний кошт, а насправді не працювали, цей політик перестав бути фаворитом перегонів, а на перші позиції вирвався незалежний кандидат Еммануель Макрон.

Політична еліта дискредитована

Чи порушував Фійон якийсь закон, досі не ясно. У майбутньому ж подібна ситуація має бути неможливою. Міністр юстиції Франсуа Байру вже представив в уряді законопроект, згідно з яким депутатам не можна буде брати на роботу близьких родичів. Крім того, політики повинні будуть надавати більше інформації про свої зв'язки з іншими установами, асоціаціями та компаніями і не зможуть більше паралельно працювати як консультанти. У тому, що цей закон у парламенті нового скликання ухвалять, немає жодних сумнівів. На відміну від запланованих реформ ринку праці, він не має викликати значного опору з боку опозиції.
Утім, самому уряду не вдасться уникнути проблем із цим законом. Міністра територіального планування Рішара Феррана обвинувачують у зловживаннях з нерухомістю, тому він не може служити моральним авторитетом. Прокуратура Бреста розпочала дослідчу перевірку діяльності цього політика, який був генеральним секретарем руху "Вперед!" і належить до найближчого оточення Макрона. Чимало політиків, які балотуються до парламенту від "Республіки на марші!", вимагають його відставки. Однак цього не варто очікувати так швидко, вважає політолог Штефан Зайдендорф. "Я думаю, що цей міністр надто важливий для Макрона, бо він насправді був його першим і найближчим соратник, із яким вони разом створили рух. Він знає усі секрети і тримає у руках ключі від цього політичного руху", - зазначає експерт.

Подвійні стандарти?

Навіть якщо молодий президент у цьому випадку вважатиме, що політичний альянс важливіший за мораль, закон, схоже, все одно матиме ефект і прискорить процес, який розпочався ще за попередніх урядів. Політична культура у Франції зазнає повільних, але глибоких змін. "Багато політиків старшого покоління ще не зрозуміли, що стандарти у Франції змінились", - каже Штефан Зайдендорф. За його словами, багато речей, які сприймались нормально, коли Франсуа Фійон у 27-річному віці потрапив до парламенту, сьогодні вже є неприйнятними, особливо з точки зору моралі.

Закон щодо "моралізації" громадського життя - перший крок уряду, який хоче у найближчі тижні розпочати подальші реформи. Окрім згаданого закону на черзі - нове законодавство в царині безпеки та реформи ринку праці. Ці три пріоритетні напрямки мають допомогти подолати соціальний та політичний розкол у країні. Як ставляться до політики після перших чотирьох тижнів президентства Макрона, можна побачити на прикладі явки в першому турі парламентських виборів 12 червня: більше половини виборців не прийшли голосувати. Новий антирекорд.

16.06.2017 | 10:21